Вчителі‎ > ‎

Лук'яненко Валентина Миколаївна

 

 

Лук'яненко Валентина Миколаївна

Учитель-методист

Творче кредо

«Завдання учителя не працювати за учня, не примушувати учнів 

до роботи, а показати йому, як треба працювати.»

Ванда Ландовська

Народилась                        4 листопада 1955 року на Київщині

                                      Освіта                                  вища

      Закінчила                           Черкаський Державний педагогічний інститут імені                                                              Богдана Хмельницького

                                     Педагогічний стаж            42 роки

                                     Фах                                      учитель української мови та літератури 

У 2015 році проходила чергову атестацію

Наслідком систематичної роботи вчителя за  міжатестаційний період було підтвердження вищої кваліфікаційної категорії та звання «Вчитель-методист»

Курси підвищення кваліфікації проходила очно при ЧОІПОПП з 17.02.2014 до 03.10.2014 року (посвідчення № 000275)

Володіє комп’ютером

Творчість учнів

                           Учительці

                   Посріблили роки скроні,

                            А в пам’яті ти вічно молода.

Життя ти віддавала лише школі,

Щоб Україна гордістю цвіла.

Ми йшли від мам і тат такі налякані,

А ти стояла із букетиком в руках.

Тепер ідемо звідси ми заплакані .

А твоя доля залишається в слідах.

Неначе й не летіли роки птахами,

Неначе не кінчалися літа…

Чому ж тепер над батьківськими хатами

Сльозинками заплакані літа?

Ти дивишся на нас з такою гордістю ,

Що хочеться між хмари нам злетіть.

Чи заплатили за твою любов ми повністю?

Та й взагалі чи зможем заплатить?

Посріблили тобі роки скроні …

Ми знаємо - це благородна сивина.

Із самої юності ти служиш рідній школі,

Бо ти - Учителька, ти вічно молода.

                                                          Оксана Л., 11 клас

                                       Листи

Летять конверти білі, паперові,

Не знають спокою вони між небесами.

-Привіт , матусю! Як у тебе справи?

-У вас ще осінь? Ще буяють трави?

У вас ще пісню соловей співає?

У вас діброва з гаєм розмовляє?

У нас тут що? Та нічого писати…

Учусь, учусь і дуже хочу спати.

Ти краще про Межиріч напиши.

Хай знатиму хоч через ці листи.

Про осінь , зими ,весни , холоди.

Якщо нема новин, то просто помовчи .

Я пригорну до серця ці листи,

Я розцілую мальви уві сні

Ти пишеш, мамо,: « Доню, приїзди,»

                      Можливо, мамо, на наступні вихідні.

                                                                                   Оксана Л., 11кл. 

             



ĉ
Oksana Vasylivna Potujnya,
8 лист. 2016 р., 23:08
ĉ
Oksana Vasylivna Potujnya,
12 груд. 2016 р., 03:28
ĉ
Oksana Vasylivna Potujnya,
8 лист. 2016 р., 22:52
ĉ
Oksana Vasylivna Potujnya,
8 лист. 2016 р., 22:58
ĉ
Oksana Vasylivna Potujnya,
8 лист. 2016 р., 23:20
Comments